"Колективно ви скурвились"
Dec. 10th, 2017 09:06 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
iskatelЩО З НИМИ ТРАПИЛОСЬ? [repost]
Після голосування Верховної Ради за відставку Єгора Соболєва з посади Голови Антикорупційного комітету Голова Верховної Ради Андрій Парубій раптом дозволив собі емоції, сказавши таке: "Я як Голова Верховної Ради України підтримав рішення комітету. Але вважаю, що сьогоднішнє рішення не зробило український Парламент сильнішим. Чотири роки тому більшість тут присутніх разом стояли на Майдані плече до плеча. І в мене іноді виникає питання: "Що з нами трапилось? Що з нами трапилось за тих чотири роки, колеги?""
На якийсь момент голова Верховної Ради у метафоричній формі звернувся до Парламенту – чи вірно ми робимо, коли того, з ким разом були на Майдані, так принижуємо? На якийсь час, здавалося, що він дійсно щирий, коли закликає відкидати конфлікти, відчувати відповідальність і потребу єдності. Голова Верховної Ради просив подякувати Єгору Соболєву народних депутатів. Але окремі оплески перекрили крики "Ганьба".
У відомій роботі Умберто Еко "П'ять есеїв про етику" є такі слова: "Навіть той, хто вбиває, гвалтує, краде, бузувірствує, – займається цим у виняткові хвилини, а в решту часу життя випрошує у собі подібних схвалення, любов, повагу, похвалу. І навіть від тих, кого принижує, він хоче отримати визнання – у формі страху або підпорядкування."
Багато чого можна було б дорікнути Єгору Соболєву. Але він точно не заслуговував на звільнення з формулюванням за "незадовільну роботу".
Звільнити за "незадовільну роботу", а потім дякувати, – це блюзнірство. Вочевидь десь в глибині грішної душі Андрій Парубій це відчував. Але синхронного відчуття у народних депутатів не виникло. Він отримав зовсім інше схвалення і іншу похвалу, ніж ті, на які сподівався.
Наступ на боротьбу з корупцією аж до спроби знищення її борців та інститутів – це зрада Парламентом ідеалів Майдану.
Але проблемність такої ситуації в Україні не є очевидною для більшості народних депутатів. І питання Голови Верховної Ради звучить зловіще.
Дійсно, що ж з ними трапилось?
А трапилась проста річ – втрата публічних моральних орієнтирів та втрата публічної можливості відрізняти добро від зла. Тобто мова йде не про персональну моральність політиків, бо хто з нас без гріха. Мова йде про публічні моральні орієнтири, які мають переслідувати політики, хай навіть в персональному плані вони не завжди моральні.
Це дуже важлива якість політики – публічні моральні орієнтири та публічна можливість відрізняти добро від зла. Без цієї якості політика не служить інтересам суспільства, політика не має смислу в теперішньому, політика не творить позитивну перспективу.
Якщо для того, щоб зрозуміти, знищувати НАБУ чи не знищувати, нашим політичним лідерам Яценюку, Авакову та Парубію стало потрібно зустрічатися з послом США, то це означає, що самостійно вони публічно неспроможні відрізнити добро від зла.
Ця втрата публічних моральних орієнтирів сталася не одразу.
Перемога Майдану засвідчила позірну єдність революціонерів.
Але позбавившись Кривавого Злодія, ми пустили до влади Баригу. І ця наша спільна помилка не була б фатальною, якби наші післяреволюційні політики зберігали публічну здатність відрізняти добро від зла.
Барига почав усім торгувати – війною, конституційним суверенітетом, окупованими територіями, тарифами, українською мовою і зрештою Парламентом.
Барига продав війну Путіну за свою Липецьку фабрику та інтереси інших олігархів у Росії.
Барига продав конституційний суверенітет України Заходу за підтримку ними Мінських домовленостей, яких від нього вимагали олігархи.
Барига продав публічний вплив на формування тарифів Ахметову за бізнес-контроль над окупованими територіями і за акції від його компаній.
Барига продав здійснення українізації за підтримку націоналістами його діяльності, тобто в обмін на їх мовчання чи відсутність радикальних виступів проти нього.
Барига купив народних депутатів через посередництво Онищенка, щоб здійснювати всі ці оборудки, і продовжує їх купувати тепер вже для блокади боротьби з корупцією, де безліч членів так званої "Парламентської Коаліції" стали підозрюваними чи підслідними.
Барига зрадив і продав свого однокурсника за можливість далі збагачуватися і втримувати владу.
Єдине коло, яке він не зміг продати, це антикорупціонери. Але на них він натравив Генпрокурора та народних депутатів.
Барига і з Путіним сторгувався б, якби Путін був баригою. Але Путін бандит, він бариг нагинає і стриже, а не торгує з ними.
У тих, хто стояв на Майдані, завжди була і є можливість відокремитись, відмовитись, зректися таких дій Бариги.
Але натомість вони його підтримували, виправдовуючи себе тим, що він Головнокомандувач, а зараз йде війна.
Але в тому то і справа, що Головнокомандувач не веде війну, він веде специфічний бізнес на війні, де все торгується, тобто все купується і все продається.
Що ж з ними трапилося – з тими, хто стояв на Майдані плече до плеча?
А трапилося ось що.
Ті, хто змушений був підтримувати Баригу, кожен сам поступово і непомітно для себе ставав на бік зла.
Коли в серпні 2014 сталася трагедія під Іловайськом, а їх патрон в цей час барижив, вони не захотіли розслідування.
Коли 31 серпня 2015 пролилася кров під стінами Верховної Ради через торгівлю Баригою конституційним суверенітетом України по всьому світу, вони промовчали.
Коли на початку квітня 2016 сплив скандал з офшорами Бариги, вони це все каналізували, а обіцянки законодавчо урегулювати офшори забули.
Коли в середині квітня 2016 року у Верховній Раді стався контрреволюційний переворот і був створений контрольований олігархами Уряд, вони відмовилися визнати факт відсутності Парламентської Коаліції, почали діяти в ситуації корумпованого ручного управління ситуативною парламентською більшістю і продовжили знищення парламентаризму в Україні.
Коли в травні 2016 Верховну Раду ламали через коліно, щоб у незаконний спосіб призначити Генпрокурора, вони теж змовчали.
Коли під Баригу протягом 2016-2017 років закатували в асфальт більшість українських ЗМІ, вони теж мовчали.
І зрештою, коли Генпрокуратура та СБУ почали переслідувати боротьбу з корупцією у країні, вони це все підтримали.
Ті, хто береже ідеали Майдану, мають право сказати зрадникам Майдану: ми – не ви!
Що ж з вами трапилося, панове ті, хто пліч-о-пліч стояли на Майдані, а тепер зраджуєте своїх побратимів?
В Біблії сказано "Не судіть та не судимі будете" (Мф. 7:1). Але це сказано про персональне осудження. І в персональному плані ніхто жодного з вас не судить.
Але судити можна "колективність Майдану", до якої ви апелюєте. І з точки зору цієї колективності, ви втратили дух єдності Майдану. Колективно ви втратили ті ідеали, за які проливалася кров і в революцію, і у війні.
Колективно ви скурвились.
Сергій Дацюк, Філософ
http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5a2a80655f3e2/
Після голосування Верховної Ради за відставку Єгора Соболєва з посади Голови Антикорупційного комітету Голова Верховної Ради Андрій Парубій раптом дозволив собі емоції, сказавши таке: "Я як Голова Верховної Ради України підтримав рішення комітету. Але вважаю, що сьогоднішнє рішення не зробило український Парламент сильнішим. Чотири роки тому більшість тут присутніх разом стояли на Майдані плече до плеча. І в мене іноді виникає питання: "Що з нами трапилось? Що з нами трапилось за тих чотири роки, колеги?""
На якийсь момент голова Верховної Ради у метафоричній формі звернувся до Парламенту – чи вірно ми робимо, коли того, з ким разом були на Майдані, так принижуємо? На якийсь час, здавалося, що він дійсно щирий, коли закликає відкидати конфлікти, відчувати відповідальність і потребу єдності. Голова Верховної Ради просив подякувати Єгору Соболєву народних депутатів. Але окремі оплески перекрили крики "Ганьба".
У відомій роботі Умберто Еко "П'ять есеїв про етику" є такі слова: "Навіть той, хто вбиває, гвалтує, краде, бузувірствує, – займається цим у виняткові хвилини, а в решту часу життя випрошує у собі подібних схвалення, любов, повагу, похвалу. І навіть від тих, кого принижує, він хоче отримати визнання – у формі страху або підпорядкування."
Багато чого можна було б дорікнути Єгору Соболєву. Але він точно не заслуговував на звільнення з формулюванням за "незадовільну роботу".
Звільнити за "незадовільну роботу", а потім дякувати, – це блюзнірство. Вочевидь десь в глибині грішної душі Андрій Парубій це відчував. Але синхронного відчуття у народних депутатів не виникло. Він отримав зовсім інше схвалення і іншу похвалу, ніж ті, на які сподівався.
Наступ на боротьбу з корупцією аж до спроби знищення її борців та інститутів – це зрада Парламентом ідеалів Майдану.
Але проблемність такої ситуації в Україні не є очевидною для більшості народних депутатів. І питання Голови Верховної Ради звучить зловіще.
Дійсно, що ж з ними трапилось?
А трапилась проста річ – втрата публічних моральних орієнтирів та втрата публічної можливості відрізняти добро від зла. Тобто мова йде не про персональну моральність політиків, бо хто з нас без гріха. Мова йде про публічні моральні орієнтири, які мають переслідувати політики, хай навіть в персональному плані вони не завжди моральні.
Це дуже важлива якість політики – публічні моральні орієнтири та публічна можливість відрізняти добро від зла. Без цієї якості політика не служить інтересам суспільства, політика не має смислу в теперішньому, політика не творить позитивну перспективу.
Якщо для того, щоб зрозуміти, знищувати НАБУ чи не знищувати, нашим політичним лідерам Яценюку, Авакову та Парубію стало потрібно зустрічатися з послом США, то це означає, що самостійно вони публічно неспроможні відрізнити добро від зла.
Ця втрата публічних моральних орієнтирів сталася не одразу.
Перемога Майдану засвідчила позірну єдність революціонерів.
Але позбавившись Кривавого Злодія, ми пустили до влади Баригу. І ця наша спільна помилка не була б фатальною, якби наші післяреволюційні політики зберігали публічну здатність відрізняти добро від зла.
Барига почав усім торгувати – війною, конституційним суверенітетом, окупованими територіями, тарифами, українською мовою і зрештою Парламентом.
Барига продав війну Путіну за свою Липецьку фабрику та інтереси інших олігархів у Росії.
Барига продав конституційний суверенітет України Заходу за підтримку ними Мінських домовленостей, яких від нього вимагали олігархи.
Барига продав публічний вплив на формування тарифів Ахметову за бізнес-контроль над окупованими територіями і за акції від його компаній.
Барига продав здійснення українізації за підтримку націоналістами його діяльності, тобто в обмін на їх мовчання чи відсутність радикальних виступів проти нього.
Барига купив народних депутатів через посередництво Онищенка, щоб здійснювати всі ці оборудки, і продовжує їх купувати тепер вже для блокади боротьби з корупцією, де безліч членів так званої "Парламентської Коаліції" стали підозрюваними чи підслідними.
Барига зрадив і продав свого однокурсника за можливість далі збагачуватися і втримувати владу.
Єдине коло, яке він не зміг продати, це антикорупціонери. Але на них він натравив Генпрокурора та народних депутатів.
Барига і з Путіним сторгувався б, якби Путін був баригою. Але Путін бандит, він бариг нагинає і стриже, а не торгує з ними.
У тих, хто стояв на Майдані, завжди була і є можливість відокремитись, відмовитись, зректися таких дій Бариги.
Але натомість вони його підтримували, виправдовуючи себе тим, що він Головнокомандувач, а зараз йде війна.
Але в тому то і справа, що Головнокомандувач не веде війну, він веде специфічний бізнес на війні, де все торгується, тобто все купується і все продається.
Що ж з ними трапилося – з тими, хто стояв на Майдані плече до плеча?
А трапилося ось що.
Ті, хто змушений був підтримувати Баригу, кожен сам поступово і непомітно для себе ставав на бік зла.
Коли в серпні 2014 сталася трагедія під Іловайськом, а їх патрон в цей час барижив, вони не захотіли розслідування.
Коли 31 серпня 2015 пролилася кров під стінами Верховної Ради через торгівлю Баригою конституційним суверенітетом України по всьому світу, вони промовчали.
Коли на початку квітня 2016 сплив скандал з офшорами Бариги, вони це все каналізували, а обіцянки законодавчо урегулювати офшори забули.
Коли в середині квітня 2016 року у Верховній Раді стався контрреволюційний переворот і був створений контрольований олігархами Уряд, вони відмовилися визнати факт відсутності Парламентської Коаліції, почали діяти в ситуації корумпованого ручного управління ситуативною парламентською більшістю і продовжили знищення парламентаризму в Україні.
Коли в травні 2016 Верховну Раду ламали через коліно, щоб у незаконний спосіб призначити Генпрокурора, вони теж змовчали.
Коли під Баригу протягом 2016-2017 років закатували в асфальт більшість українських ЗМІ, вони теж мовчали.
І зрештою, коли Генпрокуратура та СБУ почали переслідувати боротьбу з корупцією у країні, вони це все підтримали.
Ті, хто береже ідеали Майдану, мають право сказати зрадникам Майдану: ми – не ви!
Що ж з вами трапилося, панове ті, хто пліч-о-пліч стояли на Майдані, а тепер зраджуєте своїх побратимів?
В Біблії сказано "Не судіть та не судимі будете" (Мф. 7:1). Але це сказано про персональне осудження. І в персональному плані ніхто жодного з вас не судить.
Але судити можна "колективність Майдану", до якої ви апелюєте. І з точки зору цієї колективності, ви втратили дух єдності Майдану. Колективно ви втратили ті ідеали, за які проливалася кров і в революцію, і у війні.
Колективно ви скурвились.
Сергій Дацюк, Філософ
http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5a2a80655f3e2/
no subject
Date: 2017-12-10 08:11 pm (UTC)no subject
Date: 2017-12-10 08:19 pm (UTC)Він точно воював на фронті."
Так це правда, але маленький шматочок правди.
Тому що він воював на _різних фронтах_.
На сході й у Закрпатті, де його хлопці брали участь у бандюганских розборках контрабандистів Ланьо та Балоги.
У гірсколижному курорті, куди вони прийшли трохи побандюганствовать.
Водночас деякі з них були справжніми героями війни...
Але коли героїв очолює бандюга-пацюк, який не може встновити ну хоч якийсь порядок, законность у своїх воєнізованих підрозділах, "ліво-правому секторі", кінець ось такий, як ми бачимо.
Потім пан Ярош тупо злив своїх хлопців , "усьо, мы выходим из ПС, поступило такое указание сверху, будут разные партии".
no subject
Date: 2017-12-10 08:42 pm (UTC)і на кого їй дальше еееее молитися?
але в неї є маніфест щирого українця. це також перлодром.
я свого часу в студентському блядстві получив хорошу прививку від ідейності.
з тих пір "за ідею" підняти мене нереально. за перспективу жити без дваждинєсудімого піднявся. допомагали маленьким форумом тим хто безпосередньо був на майдані. проникся самоорганізацією. це дійсно вразило. і до сих пір не бачу аналогів.
це прокляття для чиновників, бо вони нахрен не потрібні в таких кількостях і з ненаситними апетитами і бажанням регулювати і видавати дозволи на щось.
як завжди тільки частину думок верхами висловив )
no subject
Date: 2017-12-10 08:51 pm (UTC)Коли ПС народився взимку 13/14 -це було вчасно.
Хехе, не без допомоги (пам'ятаєте, що Ярош працювавав помічником Наливайченка ... а він де працював ? ага:)
та Коломойського.
Коли вони пішли на фронт - це було вчасно.
Такі організації були у різніх країнах, у різні часи.
У всіх випадках працювало просте правило :
Якщо у воєнізованих формуваннях керівництво не працює над тим, щоб усі дотримувались законності, якщо не працюють трибунали для грабіжників, фінал буде поганим.
Якщо можна взяти волонтерські автівки з кулеметами з фронту та поїхати до Ужгороду "на разборку", й ще не отримати за це вироки - буде погано для всіх.
Так, в нас війскова прокуратура сама - банда, але Ярош міг працювати над дисципліной. Це обов'язок керівника.
А він працював над понтами та "помогаем хорошим спонсорам, они тут попросили немного пострелять... а хлопцев трогать не будем за всякие шалости".
Провідник, йопт.
no subject
Date: 2017-12-10 09:13 pm (UTC)особисто я більше довіряю бєні, аніж комусь з інших політиків чи олігархів.
бєня не пустив в дніпровську область сепарів. організував добровільчий батальйон. це факти. але не можу назвати його дуже порядною людиною - є спільні знайомі. трохи приколів про нього розказували.
no subject
Date: 2017-12-10 09:17 pm (UTC)Так усі інші олігархи весною 14го сиділи та чекали, "хто візьме, де буде більше грошей.."
Він працював над захистом країни.
Так, ні на мить на забуваючи про власну кишеню.
Беня ще й у нас в Одесі та у Харькові попрацював (тому ж Кернесу трохи вправив).
no subject
Date: 2017-12-10 09:26 pm (UTC)те що не зміг зробити овощ, зробив порошенка.
патріот (як виявилося, це істота чоловічої статі) таки забанив мене ) збираю бани патріотів в дрімі )
а логіка і послідовність викладки матеріалів як в ідейної баришні.
no subject
Date: 2017-12-10 09:33 pm (UTC)Місцеві хірурги видалили (ну, як могли, працювали без зовнішньої допомоги).
Але багато чого лишилось, та пустило метастази.
Чоколядний барига - це плоть від плоті Ригів, але вумний, хитрий та подлий.
==============
деякі відносно порядні люди (ні, я не про шльондр, які пишуть за гроші) вважають, що "неможна чипати нашого Педро, бо в нас війна, усякий роздрай може стати останнім".
Яле якщо не чипати, то ці крадії зжеруть країну повністю.
Зжеруть та полетять у свої маєтки в Іспанії та Франції.
no subject
Date: 2017-12-10 09:46 pm (UTC)хоча подвійні стандарти тільки так пробігають.
людині не потрібен особистий автомобіль. ціни на транспорт його не хвилюють. значить євробляхи це погано. а контрабандний котел це добре, бо рази в два чи три дешевше обійшовся ніж купити цей котел тут.
no subject
Date: 2017-12-10 09:53 pm (UTC)Ну як добре...
доки особисто їх смажений півень не клюне.
no subject
Date: 2017-12-10 10:03 pm (UTC)або просто вірити в чесного президента, який вболіває за народ.
no subject
Date: 2017-12-10 08:24 pm (UTC)У нас їх багато, ну ось ще один голос гав... подає, коли є команда.
Коли треба було розібратись з ворюгами та рекетом, який творили деякі його ПС-ки, він чогось мовчав.
Не просто мовчав, а ще й покривав.
Це репутація.
У нього був величезний кредіт довіри, зараз - нема.