iskatel: (Default)
[personal profile] iskatel
Использование языков гражданами Украины в официозе, обязаловке, дома, в Сети, сухим языком аналитики через опросы и анализ текстов в Сети. Аналитика написана по результатам нескольких опросов + анализам, причем не сторонниками русского как 2го государственного и даже не обычными сторонниками прав и свобод граждан в языковой области, она написана как раз сторонниками радикально-националистических идей языкового ущемления граждан страны в пользу украинского как единственного, насильственно насаждаемого в стране языка.

Ну что ж , читаем цифры.
Документ "Рух добровольців «Простір свободи» prostirsvobody.org" ( полностью читать тут в pdf )

"73,4% українців вважають рідною українську мову.
22.0% російську мову."
"На Півдні кількість тих, хто вважають українську й російську мову рідною є однаковою (в межах статистичної похибки) – близько 43-44%. На Сході незначно переважає кількість тих, хто вважає рідною російську (49,7% проти 44,3%)."

Подчеркнём слово "вважають", то есть считают.
Особенно пикантно про юг и восток, с учётом русскоязычных, в большинстве своём, городов.
Вот гражданин, например, может сказать, что считает родным арамейский. Он же не сказал, что на нём пишет, читает или разговаривает, правда ?

"Мова спілкування в родині / вдома"
"48-53% громадян спілкуються вдома українською мовою, 26-29% - російською, обома мовами – 15-25%."

упс. 1й пункт был пропагандистским, 2й уже ближе к жизни - дома, где не нужно , да и непросто, понтоваться (перед зеркалом, что-ли ?), проценты начинают усыхать.

Далее довольно объёмный текст, уберу под кат.


"ДОСЛІДЖЕННЯ ФОНДУ ДЕМОКРАТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ...
Дане дослідження є цікаве тим, що в ньому українцям не було запропоновано варіанту «Українською та російською мовою однаковою мірою». Інакше кажучи, навіть ті українці, які вдома послуговуються цими двома мовами приблизно однаковою мірою (за вказаними вище дослідженнями, їхня частка коливається між 15-25%), мали схилитися до української або російської."
"У підсумку дослідження показало, що українську обрали 60,9% українців, російську – 36%. При цьому регіональні відмінності були доволі відчутними. На Заході українську обрали 95,8%, у Центрі – 76%, на Півдні - 29,9% (проти 65,1% російської) й на Сході лише 21,8% (проти 74,4% тих, хто обрав російську)."

оп-па, у нас вдруг начинают проступать цифры, говорящие о том, что население Юга и Востока , в подавляющем большинстве, дома говорит по-русски.
А все эти показушные разрывания рубах, которые были в 1м вопросе ... я ж говорю, "родной арамейский".

"Мова спілкування на навчанні / на роботі"
С обучением понятно, насаждение насильственной украинизации в учебных заведениях как-бы намекает , какие там будут ответы.
Но в регионах Юг и Восток снова соотношение рус/укр примерно 3 к 1, плюс смешанный пункт рус+укр. Ну да, люди ж общаются с гражданами из других регионов.

Далее у нас снова идёт пропагандистский пункт,
"Значення української мови
... % українців вважають українську мову важливим атрибутом незалежності України."

Я, грешным делом, по старинке считаю, что важнейшие атрибуты независимости это здоровые экономика, образование и медицина, работающие законы, суды и мощная армия. Ан нет, "важливий атрибут".

"Статус української та інших мов"
А вот это уже важный вопрос, и тут налицо существенные различия по регионам.
см. документ про региональные различия.

"Закон про українську мову як державну"

Тот самый , многократно нарушающий конституционные права граждан закон (а точнее - сборник правок в другие законы) .

см. документ.

"Використання державної мови керівниками держави і чиновниками"

официоз штука принудительная, он не столь интересен.
Интересно, как говорят, на чём пишут, читают и смотрят люди там, где принуждения нет и быть не может.

"Книговидання і преса
На жаль, за оперативними даними Книжкової палати України у 2020 році відбувається обвальне падіння випуску книжкової продукції. Станом на 26 жовтня 2020 у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість виданих у поточному році назв книжок скоротилась на 35%, а тираж впав більш ніж на 68%."

Гм, только приняли закон при принуждение издательств к изданию книг исключительно на украинском (или как минимум 50% тиража, что в условиях, когда эти 50% мало кому интересны, означает банкротство), этот пункт даже ещё не начал в полной мере действовать, а на книжном рынке уже мощный спад.
Это при формальном запрете на ввоз книг крупнейших российских издательств (рынок всё равно ввозит, но всё же, цены за счёт запрета и контрабандного ввоза растут, а налогов этого - ноль).
Тиражи упали втрое, и дальше будет больше.
Я, кстати, предупреждал.

"Кризова ситуація спостерігається і в українському кінопрокаті."

угу, причём эта "криза" формулируется 1 фразой : снимается практически сплошная ура-патриотическая пропаганда, неинтересная ни массовому зрителю, ни нишевому.
Практически все новые украинские ленты с треском проваливаются в прокате, исключений единицы, несмотря на скромные бюджеты и мощную пропаганду.
Не хочет массовый зритель идти в кино на просмотр исторической галиматьи, ещё и бездарно снятой.
И на ура-патриотических "котиков" не пошёл. Одним эти самые "наши укропы" чужды, другим безназличны, а третьим близки те, кто воевали под Иловайском, причём значительно ближе тех, кто в эти же дни бравурно принимали парад в честь Дня независимости в Киеве, и кто потом снимали ура-патриотические ленты.

замкнутый цикл ; выделили бюджетное финасирование - сняли ленту - лента провалилась - следующая.
Понятно, распилы, ну и главные роли дл себя и кумовьёв (например, прошлый министр культуры выделил себе главную роль в бездарной, провалившейся ленте "дневник Петлюры").

"Дитячі гуртки та секції у найбільших містах"

То есть места, куда родители отдют своих детей добровольно, по личному желанию и за свои деньги, в крупных городах.
Вполне рыночный сегмент : были бы покупатели услуг кружков рисования на арамейском, появились бы кружки с преподавателями на арамейском.

"У більшості випадків представники організацій розмовляли з україномовними співрозмовниками російською мовою. Лише у Києві відповідали українською одразу (43%), або переходили на українську в процесі розмови (28%). Частка занять українською мовою в усіх 5 найбільших містах є дуже незначною. Частка гуртків та секцій, в яких усі заняття проводяться виключно російською мовою, становить 56%, а в Харкові та Дніпрі – 79% і 74% відповідно. Частка гуртків, у яких усі заняття проводяться українською – близько 15% (у Києві – 16%, у Харкові – 8%)."

Оказывается, в 5 крупнейших городах страны, включая Киев, подавляющее большинство родителей отдают своих детей именно в русскоязычные кружки и секции.

Переходим к наиболее интересному сегменту,
"МОВА В УКРАЇНСЬКОМУ СЕГМЕНТІ ІНТЕРНЕТУ"

"МОВА ЗАПИТІВ У ВІКІПЕДІЇ
у вересні 2020 року відвідуваність української Вікіпедії становила 65,3 млн переглядів сторінок. З території України переглянуто загалом 184 млн сторінок вікіпедій усіма мовами. З них 57 млн, або 31 % відвідувань, припадали на українську Вікіпедію, 102 млн або 55 % — на російську, 13 млн або 7 % — на англійську"

Запросы в Вики , как правило, люди пишут добровольно.
Понятно, часть % это разного рода школьные рефераты и рабочие документы, где заране задан язык, но всё же.
Даже без учёта регионального разделения явное лидерство русскоязычных запросов.

"МОВА В УКРАЇНСЬКИХ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ"
То есть снова там, где люди добровольно выбирают язык общения/чтения/запросов/написания, но тут уже практически полностью добровольно.

Пропущу описание методик, см. документ.
Остальные языки исключены из анализа, что не совсем верно, но принимаем.

Бах!
facebook 73.1%, twitter 78.8%, vk - 95.8%, youtube 96.8% на русском.


"слід зазначити, що лише в чотирьох західноукраїнських областях україномовний контент дещо переважає російськомовний."

Проще говоря, как только убирается принуждение и люди сами, добровольно, выбирают язык, на котором хотят читать, смотреть, писать - подавляющее большинство выбирает русский.
в 2/3 областей страны русский язык и русскоязычные контент и общение это выбор подавляющего большинства населения,
и лишь в 4-5 западных областях страны мы видим очень небольшое преобладание выбора украинского перед выбором русского.



Даже сами авторы документа недоумённо отмечают, что
"Найцікавіше те, що в усіх макрорегіонах, крім Сходу, люди рідше пишуть українською в соціальних мережах, ніж спілкуються українською вдома чи на роботі."

А всего-то копнули область , где нет принуждения и обязаловки.
Где есть некоторое кол-во пропаганды, но нельзя заставить её читать и тем более писать.

Итоги.
Шарик про "украиноязычное большинство" и "русскоязычное меньшинство" сдувается сразу, как только,вслед за анализом ответов на пропагандистский вопрос, начинается анализ областей, где люди делают свой выбор добровольно, без принуждения, обязаловки и пропаганды.
Разница цифр по добровольному употреблению языков с ответами на идеологический вопрос про "родной язык" отлично показывает разницу между добровольным и идеологически-навязываемым.

Юг и Восток по-прежнему русскоязычны в своём большинстве, причём практически со всех сторон.
А вот тиражи книг, журналов и газет быстро и уверенно падают, что и предсказывалось, в тч. мной.
В социальных сетях, т.е. в местах полностью добровольного выбора языка, граждане страны, в подавляющем большинстве, русскоязычны.
Более того, там наполовину русскоязычны граждане из регионов "центр" и "запад".
И никакими пропагандистскими текстами с ботами-подписчиками эти цифры не изменить.

Вот эти, добровольного выбора, цифры - ключевые.

Date: 2020-11-10 12:54 pm (UTC)
westerby: (Default)
From: [personal profile] westerby
Уся ця статистика з кінця 1990х - початку 2000х і не враховує усі зміни, які відбулися в проміжку, в тому числі та особливо після 2014.
Реально російськомовних в Україні є менше 10%.

Date: 2020-11-11 12:51 pm (UTC)
westerby: (Default)
From: [personal profile] westerby
Прочитайте внимательно документ по ссылке.

Прочитав. Там середня вибірка: 2000 респондентів по всій країні (в середньому 83 особи на 1 область).
Плюс врахуємо, що такі опитування робляться по обласних центрах + Кривий Ріг.
Так що це дуже цікаво, але давайте почекаємо на офіційний перепис. Він у нас уже 19 років не робився.

Date: 2020-11-11 06:03 pm (UTC)
westerby: (Default)
From: [personal profile] westerby
Кривий Ріг я згадав тому, що то є велике місто, в якому є метро і яке повинно було би бути обласним центром.

Я живу в маленькому місті і жодного разу в житті в таких опитуваннях участі не брав. І жодні мої знайомі теж. І знайомі знайомих.

Кінопрокат якщо і відчуває скруту, то через ковідло і урядові обмеження.

Книговидавництво якщо і відчуває скруту, то через свої власні глюки господарського характеру.

Це дослідження "83 особи на область" може бути цікавим тільки тим "фондам з підтримки демократії", які його замовили.

Я, грешным делом, по старинке считаю, что важнейшие атрибуты независимости это здоровые экономика, образование и медицина, работающие законы, суды и мощная армия.

Можна так вважати; подивимося, що в такому випадку отримуємо на виході, на прикладі Білорусі. 25 років там випилювали Національну Мову з усіх сфер життя, але тим часом (то правда) розвивали заводи, фабрики, армію, медицину ітд. У результаті що? Величезні протести й незадоволеність. Чому? Тому що народ без своєї Національної Мови є народ нещасний.

Date: 2020-11-11 11:49 pm (UTC)
westerby: (Default)
From: [personal profile] westerby
Вы не читали дискриминационный закон, о последствиях которого идёт речь, в тч. пункты применительно к изданию книг, журналов и газет, а также книготорговле

Я би сказав, що цей закон є навпаки антидискримінаційним. 29 років україномовна більшість відчувала себе людьми другого сорту. Тепер я вперше за своє життя можу, наприклад, зайти на сайт рандомного українського онлайн-маґазину і знайти версію своєю мовою. Стосовно ґазет і журналів — за 1-2 роки устаканиться. У 2006-му в мас-медіа було страшне виття про те, що українська мова є недомовою і "не будуть ходити на сеанси". Насправді дистриб'юторам було просто легше купувати стандартну версію "для России и стран эсэнгэ" замість того, щоби платити українським перекладачам за переклад і озвучування фільмів.

Але справа не тільки в економічній доцільності. Якби так було, в нас ішли би фільми анґлійською з субтитрами (так реально дешевше і простіше; так роблять в Портуґалії, Голандії, Румунії, країнах Скандінавії, на Балканах тощо). Випилювання україномовного контенту з телебачення і радіо починаючи з 1998-го року відбувалося зовсім не ринковими методами; це була спрямована політика будь-якою ціною зробити відкат до статусу кво перед національним відродженням початку 1990-х.

Взагалі мова є серцевиною етнічної ідентичності, так само як етнічна ідентичність визначає ставлення до мови.
Так звана ‘лінія розмежування’ на Донбасі проходить чітко по лінії етнічного розмежування; Народ Донбаса (с) ‘по той бік’ живе значно гірше ніж українська Україна, але назад вони не хочуть, навіть взамін за умовну ковбасу.
‘Рускіє Крима’ почали свій рух за від'єднання не тому, що відчули себе дискримінованими; не тому, що почали боятися чогось; ні, їм просто стало неприємно, що якісь укрАинцы в ИХ УКРАИНЕ взялися украинствовать. Вони будуть сидіти не тільки без нетфлікса, ґуґла, банківської системи і авіасполучення, але й без води, але ніколи не погодяться на повернення до укрАинцев.

З іншого боку, ‘Континентальна Україна’ вже давно забула і про одних, і про других, і не має жодного бажання серйозно говорити про повернення АРК і ОРДЛО. Кричалки "Крим/Донбас це Україна" то є шось типу "Слава КПСС" — ніхто в це не вірить, ніхто не готовий палець об палець для цього шось зробити, ні для кого це не входить навіть в першу сотню пріоритетних питань актуального характеру, але крикнути треба, бо так прийнято. Нинішня Україна має 93% етнічно українського населення замість 77%, і їй теж є комфортно жити без двох своїх колишніх токсичних реґіонів, населення яких ненавидить усе українське.

Profile

iskatel: (Default)
iskatel

April 2022

S M T W T F S
     12
3456 789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 20th, 2025 04:26 am
Powered by Dreamwidth Studios